Саудівська Аравія тисне на США, щоб ті відмовилися від блокади Ормузької протоки, побоюючись, що Іран втручатиметься в роботу Ормузької протоки

Згідно з повідомленням The Wall Street Journal від 14 квітня, арабські посадовці заявили, що Саудівська Аравія терміново тисне на США з вимогою зняти блокаду Ормузької протоки та повернутися за стіл ірано-американських переговорів. Ключова стратегічна заклопотаність Саудівської Аравії полягає в тому, що дії США з блокування можуть спонукати Іран втручатися або через загони хуситів, або шляхом блокування чи створення перешкод для проходу через вузьку «горловину» — Суецьку затоку? (манде?) — через протоку Баб-ель-Мандеб. Консультант із зовнішньої політики верховного лідера Ірану Велаяті 5 квітня вже застеріг: глобальні потоки енергії та торгівлі «можуть бути перерізані одним сигналом».

Стратегічна дилема Саудівської Аравії: обхідний маршрут, після чого протока Баб-ель-Мандеб стає новим зоною підвищеного ризику

Раніше Саудівська Аравія завчасно підготувала плани реагування на блокаду Ормузької протоки: більшість експорту сирої нафти перевела з нафтопереробних об’єктів Рас-тан-нула? (на Ras Tanura?) в Перській затоці на Ель-Анбах? (Ель-Анб? — Янбу?) — порт Янбу на узбережжі Червоного моря; наразі добовий обсяг експорту становить близько 7 млн барелів і майже відновився до рівня, який був до початку конфлікту. Така зміна маршруту дозволила Саудівській Аравії тимчасово уникнути прямого удару від блокади Ормузької протоки.

Однак безпека цього виходу сама по собі зараз стикається з новими загрозами. Якщо Іран віддасть наказ загонам хуситів блокувати або суттєво заважати проходу через протоку Баб-ель-Мандеб, нафтовий експорт Саудівської Аравії через порт Янбу напряму опиниться під ризиком. Це створить енергетичну експортну дилему за принципом «передні двері вже заблоковані, і задній шлях також перекритий». Саме в цьому полягає головна геополітична логіка, через яку Саудівська Аравія готова терміново тиснути на Вашингтон дипломатично.

Завдання Ірану: загроза протоки Баб-ель-Мандеб уже має чіткий сигнал і інструменти для виконання

Іран через кілька офіційних каналів надсилає чіткі попереджувальні сигнали. Велаяті прямо заявив, що Іран дивиться на протоку Баб-ель-Мандеб «так само, як на Ормузьку протоку», а напівофіційне медіа ТАСНІМ, інформаційна агенція, також прямо зазначило: американська блокада може призвести до того, що Іран закриє прохід через Червоне море.

Хусити як ключова спроможність для виконання як інструмент

Географічний контроль: хуситські сили контролюють значні ділянки узбережжя Ємену поблизу протоки Баб-ель-Мандеб, маючи сприятливі умови, щоб перешкоджати проходженню суден транзитом

Історичні прецеденти: від початку війни в секторі Газа хусити втручалися, через що щоденний обсяг сирої нафти, яка проходила через протоку Баб-ель-Мандеб, скоротився з 9,3 млн барелів до приблизно половини

Місце для ескалації погроз: арабські посадовці попередили, що хусити можуть активніше втручатися, аж до початку примусового стягнення плати з суден, що проходять транзитом

Оцінка аналітичних центрів: експерт з проблем Ємену Вашингтонського аналітичного центру «New America» зазначив: «Якщо Іран справді хоче заблокувати протоку Баб-ель-Мандеб, хусити — це готовий партнер для співпраці, і вже є докази, що вони мають відповідні можливості».

Удар по нафтогазовому ринку та хід переговорів: Brent може спробувати піднятися до 160–190 доларів

Після початку конфлікту між Іраном і США 28 лютого у світовому ринку нафти з’явився рідкісний сигнал структурної переорганізації. 2 квітня WTI — контракт на нафту ближчого місяця — вперше за останні чотири роки перевищив Brent, відображаючи нову логіку премії: «нафту, яку реально можна отримати», оцінюють дорожче, ніж «нафту, яка відображає весь глобальний ринок» — а середньосхідна нафта, пов’язана з Ормузькою протокою, має надбавку за ризик воєнного конфлікту; натомість WTI через налагоджені маршрути напряму доходить до Мексиканської затоки, і її «сухопутна перевага» стає ключовою конкурентною спроможністю — частина цін на спотовий Brent уже перевищила 140 доларів за барель.

Голова Stratas Advisors Пейсі? (Пепсі?) попередив: спотовий Brent у найближчі кілька тижнів може спробувати піднятися в діапазон 160–190 доларів. Якщо ціни на нафту надовго залишаться високими, це спричинить серйозну «деструкцію попиту», змусивши споживачів істотно скорочувати обсяги використання, а також може призвести до глобальної рецесії. Аналітики зазначили, що, можливо, це також буде найголовнішою зовнішньою підставою, яка врешті змусить обидві сторони — Іран і США — повернутися за стіл переговорів.

На дипломатичному фронті, агентство Associated Press із посиланням на джерела повідомило, що другий раунд прямих зустрічей між Іраном і США, ймовірно, ось-ось відбудеться: Ісламабад і Женева названі як можливі локації, а час — орієнтовно «перед чи навколо» четверга цього тижня.

Поширені запитання

Чому Саудівська Аравія терміново вимагає від США відмовитися від блокади Ормузької протоки?

Хоч Саудівська Аравія вже перекинула експорт нафти до порту Янбу на Червоному морі, але якщо Іран через загони хуситів заблокує протоку Баб-ель-Мандеб, щоденний експорт приблизно 7 млн барелів нафти знову стикнеться з ризиком переривання ланцюга постачання. Тому Саудівська Аравія наполегливо просить США через дипломатичні канали зняти блокаду, щоб не допустити, аби вона сама опинилася в енергетичній пастці «обидва експортні коридори одночасно заблоковані».

Чому хусити є головним інструментом Ірану для блокування протоки Баб-ель-Мандеб?

Хуситські сили контролюють значні ділянки узбережжя Ємену; від війни в секторі Газа вони вже продемонстрували реальну здатність втручатися в судноплавство на Червоному морі, внаслідок чого щоденний обсяг сирої нафти, що проходила через протоку Баб-ель-Мандеб, зменшився з 9,3 млн барелів до приблизно половини. Іран може підвищувати рівень перешкод через загони хуситів, не вдаючись до прямого розгортання військ, досягаючи фактичного блокування протоки Баб-ель-Мандеб.

Який вплив на світові ціни на нафту має одночасна загроза Ормузькій протокі та протокі Баб-ель-Мандеб?

Якщо дві ключові «горловини» одночасно опиняться під перешкодами, глобальні ланцюги постачання сирої нафти зіткнуться з безпрецедентним подвійним ударом. Аналітики попереджають, що спотові ціни на Brent можуть спробувати піднятися до 160–190 доларів. Тривале утримання високих цін на нафту спричинить «деструкцію попиту», що може призвести до рецесії в багатьох провідних економіках світу, а цей тиск сам по собі також вважають найбільшим козирем, який у підсумку здатен змусити Іран і США повернутися за стіл переговорів.