Gate Інститут: у 2026 році долар послабшає, чи зможуть стейблкоїни задовольнити граничний попит на долари?

Резюме:

• Девальвація долара є результатом зниження реальної купівельної спроможності, поступового посилення під впливом фіскальної політики та довгострокових змін у реальній ставці та вартості утримання активів.
• Традиційна банківська система у рамках регулювання, капітальних та ризикових обмежень формує попит на долари за межами країни, а стейблкоїни саме в цій ніші задовольняють цей попит.
• Відмінності у регулюванні та бізнес-стратегіях призводять до різної структури забезпечення стабільних монет, а також формують внутрішню ієрархію кредитних рівнів.
• Якість забезпечення, прозорість та довіра до емітента стабільних монет стають ключовими факторами, що визначають їх цінову стабільність, ліквідність та довгострокові переваги.
• Після досягнення певного масштабу, стабільні монети починають впливати на короткострокові ставки за доларом як важливий структурний фактор.
• У перспективі 2026 року стабільні монети ймовірно відіграватимуть роль “акумулятора” та розподільчого рівня долара, їх резерви створюють стабільний попит на короткострокові американські облігації, що у свою чергу впливає на цінову структуру долара.

1. Вступ: долар знецінюється, але не виходить з гри

Останнім часом дискусії навколо долара ускладнилися. З одного боку, Федеральна резервна система з 2024 року поступово переходить до очікувань зниження ставок, реальні ставки вже досягли піку і почали знижуватися; з іншого — державний фіскальний дефіцит продовжує зростати, тиск на випуск державних облігацій залишається високим, а довгострокова фіскальна стійкість знову стає предметом уваги. У цьому контексті з’являються нарративи про “слабкий долар”, “розмивання кредитного рейтингу долара”, “дедоларизацію” тощо, і ринок, здається, формує певний консенсус: долар перебуває на важливому структурному повороті.

З зовнішнього боку, така оцінка має підстави. Інфляція поступово знижує реальну купівельну спроможність долара, фіскальний дефіцит і зростання боргу послаблюють його як довгострокового засобу збереження цінності, а часті геополітичні конфлікти та фінансові санкції стимулюють країни та інститути свідомо зменшувати залежність від традиційної системи долара. З макроекономічних та політичних аспектів долар здається слабким.

Проте, якщо відкинути макросюжети і подивитися на реальні потоки капіталу та структури використання, виявиться несподіване: долар не зникає. Навпаки, у глобальному масштабі він залишається основною валютою для ціноутворення, розрахунків і захисту активів. Особливо слід звернути увагу на ончейн-долар у вигляді стабільних монет, які за останні роки не зменшилися, а навпаки — демонструють постійне зростання.

У криптовалютних транзакціях, DeFi, міжбанківських переказах і щоденних платежах у нових ринках використання долара не зменшується, а навпаки — все більше обходить традиційний банківський сектор. Це створює важливий парадокс: якщо долар знецінюється, чому світ продовжує його активно використовувати? Якщо кредитний рейтинг долара під тиском, чому його застосування зростає? Чому він змінює форму, але не зникає?

Ця стаття прагне зняти простий двонапрямний поділ “сильний або слабкий”, “дедоларизація або збереження” і переосмислити реальні потоки попиту на долар у 2026 році, з особливим акцентом на роль стабільних монет як позасистемної форми долара, що задовольняє маргінальні потреби, які не покриваються традиційною фінансовою структурою.

1.1 Девальвація долара — це не лише концепція

Обговорюючи девальвацію долара, найпростіше уявлення — це зниження його курсу щодо інших валют або падіння обмінного курсу. Але в реальності це надто вузьке розуміння. Девальвація — це структурний процес, що постійно триває, і він не обов’язково проявляється у миттєвому падінні курсу. Вплив багатьох факторів поступово змінює реальні витрати на утримання долара.

Перша складова — зниження реальної купівельної спроможності. Навіть якщо номінальний курс залишається стабільним або навіть зростає щодо інших валют, інфляція з’їдає реальні активи власників долара. З економічної точки зору, стабільність номіналу не означає стабільність купівельної спроможності. Наприклад, 1 долар у одній країні купує яблуко, а в іншій — обід.

Друга — поступове посилення під впливом фіскальної політики. Якщо країна має довгостроковий фіскальний дефіцит і зростання боргу, монетарна політика стає структурно обмеженою. У таких умовах цільова функція монетарної політики — підтримка стійкості боргу, тобто зниження ставок для зменшення вартості обслуговування боргу. Коли монетарна політика починає виконувати функцію підтримки фіскальної стабільності, довгострокова цінність долара під тиском.

Третя — довгострокові зміни у реальній ставці та вартості утримання активів. За низьких номінальних ставок і високої інфляції реальна ставка стає низькою або навіть негативною. Це означає, що утримання долара — це прихований витратний фактор, що фактично субсидує боржників. У такій ситуації долар залишається найважливішою валютою для глобальних фінансів, але питання — чи вигідно його тримати.

1.2 Монетарна політика ФРС і рух долара: цикли політики дають простір стабільним монетам

Рішення монетарної політики визначають швидкість і канали передачі девальваційних процесів у реальний сектор. Від вибору політики залежить, наскільки сильним буде долар і які будуть витрати на його утримання.

• 2008–2014: епоха кількісного пом’якшення, слабкий долар

  • Після кризи ФРС запустила кілька раундів QE, розширювала баланс і знижувала ставки. Це призвело до швидкого зростання пропозиції долара, зниження реальних ставок і зменшення його дефіциту. У цей період долар був більш доступним, але не дуже “зручним” для використання — ліквідність залишалася у банках і фінансових активах.

• 2015–2018: поступове підвищення ставок, структурне посилення долара

  • З відновленням економіки ФРС почала підвищувати ставки і зменшувати баланс. Це підвищило цінність долара, знизило його доступність і підвищило вартість використання. Долар став основною валютою для глобальних фінансів.

• 2019: політика пом’якшення, вершина долара починає знижуватися

  • У період уповільнення економіки ФРС знизила ставки, і долар почав втрачати частину позицій, але глобальні зміни ще не настали.

• 2020–2022: пандемія, агресивне підвищення ставок, долар у новому циклі

  • Після запуску безпрецедентних програм QE і нульових ставок долар став надлишковим. Висока інфляція змусила ФРС швидко підвищувати ставки, і долар досяг 20-річних максимумів, але це послабило довіру до його довгострокової цінності.

• 2023–2025: очікування зниження ставок, структурне зниження долара

  • Зниження інфляції і очікування зниження ставок зменшують тиск на долар. Водночас, фіскальні борги і довгострокові ставки починають визначати його тренд. Виникає важливий момент: долар залишається потрібним, але його традиційна структура стає дорожчою і більш обмеженою.

2. Традиційний долар зупиняється, як стабільні монети задовольняють зовнішній попит

Зі зміною монетарної політики і посиленням фіскальних обмежень традиційна банківська система у рамках регулювання, капітальних і ризикових обмежень скорочує доларовий баланс. Одночасно, суворі AML, міжнародне регулювання і високі бар’єри для відкриття рахунків виключають багато маргінальних користувачів і капіталів із системи, створюючи структурний попит на долари за межами традиційної системи. Стейблкоїни, зокрема, заповнюють цю нішу, пропонуючи меншою кількістю зусиль доступ до долара, ставши важливим контейнером для зовнішнього обігу долара.

2.1 Девальвація долара ≠ зменшення використання долара, зростання ончейн-долара

Обговорюючи девальвацію, часто вважають, що зниження купівельної спроможності долара автоматично зменшує його використання. Але реальність інша: у періоди високої волатильності, під час криз і зростання ризиків стабільні монети на блокчейні не зменшуються, а навпаки — зростають у кількості та активності.

Перш за все, за підрахунками, загальна капіталізація стабільних монет у 2026 році перевищила 309 мільярдів доларів, досягнувши рекордних максимумів. Хоча структура ринку змінюється, і частки різних стабільних монет коливаються, їхній сукупний обсяг залишається високим, що свідчить про збереження попиту.

По-друге, активність у мережах зросла: у 2025 році обсяг транзакцій стабільних монет на блокчейнах склав близько 33 трильйонів доларів, зростання — близько 70%. Лідерами є USDT і USDC, які домінують у цій сфері.

Загалом, навіть за зниженням довіри до долара у макросюжеті, стабільні монети не зменшуються, а навпаки — зростають і виконують функцію швидкого, доступного і надійного засобу розрахунків.

2.2 Стейблкоїни як “тіньовий долар”: задовольняють потреби, що виходять за межі банківської системи

Зростання міжнародних транзакцій і обмеження у традиційних банках ускладнюють перекази долара через багато рівнів посередників, високі витрати і регуляторні обмеження. В умовах геополітичних ризиків, заморожування рахунків і санкцій, використання долара стає все більш уразливим.

Стейблкоїни виконують роль “тіньового долара”: вони не суперечать статусу долара як валюти, але зменшують регуляторні та операційні бар’єри. Для багатьох міжнародних компаній і користувачів стабільні монети — це швидкий, доступний і передбачуваний спосіб розрахунків без залежності від місцевих банків і режимів.

Важливо, що стабільні монети — це боргові зобов’язання приватних компаній, які випускають їх під забезпечення короткостроковими американськими облігаціями та іншими активами. Наприклад, у 2024 році емісія стабільних монет становила близько 40 мільярдів доларів у короткострокових американських боргах, що відповідає обсягу найбільших державних фондів.

Ця структура зберігає прив’язку до долара, але переносить довіру з держави на емітента. Водночас, стабільні монети не є безризиковими — вони не мають підтримки центрального банку і не мають страхових механізмів, тому у разі кризових ситуацій можливі коливання або втрати зв’язку з доларом.

З іншого боку, для користувачів стабільні монети — це зручний, швидкий і дешевий спосіб тримати і переказувати долар без відкриття банківських рахунків.

2.1.1 Відмінності у структурі забезпечення стабільних монет через регулювання і бізнес-стратегії

Зовнішній вигляд забезпечення різних стабільних монет значно відрізняється. Деякі майже цілком базуються на готівці і короткострокових облігаціях США, інші — мають у портфелі кредити, криптоактиви або інші нестандартні активи. Це зумовлено регуляторним середовищем, ціллю бізнесу і рівнем ризику.

Різниця у регулюванні — головна причина. Наприклад, USDC, BUSD, USDP випускаються компаніями у країнах із жорстким регулюванням. Це означає, що їхні активи мають бути максимально прозорими і відповідати вимогам регуляторів. Тому їхній резерв — переважно готівка і короткострокові американські облігації, що легко підтверджуються і мають високий рівень ліквідності.

У той час як USDT має більш гнучке регуляторне середовище, з меншою прозорістю і більшою кількістю різних активів у резерві — від комерційних паперів до криптоактивів. Це дозволяє їй бути більш масштабною і гнучкою, але й більш ризикованою.

Бізнес-стратегія також впливає: USDC і USDP прагнуть максимально зберегти прив’язку до долара і забезпечити високу прозорість, тоді як USDT орієнтована на масштаб і швидкість, тому може використовувати більш ризиковані активи і менше прозорості.

2.1.2 Неоднорідність стабільних монет і “сегрегація безпеки”

На початку стабільні монети вважалися рівнозначними — якщо вони прив’язані до долара, то їх можна вважати однаковими. Але системні кризи і події, такі як крах Terra UST у 2022 році, показали, що це не так. Втрата довіри до активів або до емітента може швидко зруйнувати цінність стабільної монети.

Після краху FTX і проблем із прозорістю, ринок почав диференціювати стабільні монети за рівнем безпеки. USDC і USDP вважаються більш надійними, оскільки мають більш прозорі резерви і регуляторний контроль. USDT — більш ризикованою, але більш масштабною і гнучкою.

Це призвело до формування “сегрегації безпеки”: ринок почав цінувати стабільні монети залежно від їхнього рівня довіри і прозорості. Вартість більш ризикованих монет може коливатися і навіть відхилятися від 1 долара, тоді як більш надійні — залишаються близькими до 1.

Це створює внутрішню ієрархію і цінову диференціацію, що раніше була відсутня.

Ця динаміка підкреслює, що стабільні монети — це не однорідний клас активів, а мають внутрішню структуру і рівні безпеки, що визначають їхню цінову стабільність і роль у системі.

3. Стейблкоїни вже впливають на короткострокові ставки долара

Деякі дослідження з теорії валютних систем показують, що стабільні монети не просто слугують засобом платежу, а й активно впливають на цінову політику і рівень ставок у доларовій системі. Вони формують додатковий попит і пропозицію, що може змінювати рівень короткострокових облігаційних ставок.

3.1 Аналіз даних: зростання стабільних монет і зниження короткострокових доходностей

Дослідження показують, що з розширенням масштабів стабільних монет, зокрема USDT і USDC, їхні резерви все більше концентруються у короткострокових американських облігаціях і репо-інструментах. Це не випадковість — емітенти стабільних монет прагнуть швидко і безпечно забезпечити свої зобов’язання.

Згідно з новими дослідженнями, зростання частки стабільних монет у ринку короткострокових облігацій знижує їхню доходність. Наприклад, кожне додаткове 1% у частці стабільних монет у короткостроковому ринку знижує 1-місячну ставку приблизно на 14–16 базисних пунктів.

На початку 2025 року ця тенденція стала очевидною: стабільні монети вже є одними з найбільших нерезидентських власників короткострокових облігацій США.

3.2 Механізми впливу стабільних монет на ставки: від “згори вниз” до “знизу вгору”

Традиційно, монетарна політика впливає на ставки через регуляторні рішення — “зверху вниз”: зниження або підвищення ставки → зміна цін у фінансових ринках → вплив на реальну економіку.

Але стабільні монети створюють інший механізм: їхній масштаб і активність на ринку короткострокових облігацій формують додатковий попит, що знижує ставки незалежно від монетарної політики. Це — “знизу вгору”: зростання попиту стабільних монет у короткострокових інструментах зменшує їхню доходність і створює структурний тиск на ставки.

Це означає, що стабільні монети стають структурним фактором, що впливає на цінову політику долара, і їхній масштаб може змінювати рівень короткострокових ставок.

3.3 Цикл взаємодії: зниження ставок → стабільні монети → зниження ставок → перерозподіл долара

Загалом, ця модель описує механізм, за яким зниження ставок і зростання боргів стимулює стабільні монети до активного купівлі короткострокових облігацій, що знижує їхню дохідність і створює позитивний зворотний зв’язок.

В результаті, стабільні монети стають структурним “акумулятором” долара, що зменшує його короткострокову вартість і змінює цінову структуру.

Цей цикл можна зобразити так:

• Зниження ставок і зростання боргів → стабільні монети купують короткострокові активи → зниження ставок → перерозподіл долара → стабільні монети стають все більш важливими у короткостроковому ринку.

4. Перспективи до 2026 року: стабільні монети як новий “акумулятор” і розподільчий рівень долара

На довгому горизонті, враховуючи зниження ставок, зростання боргів і геополітичну напруженість, долар поступово втрачає свою роль безумовної “збережувальної” валюти. Внутрішня структура боргів, зростання фіскальних дефіцитів і політика кількісного пом’якшення створюють нові виклики.

У 2025 році обсяг держоблігацій США перевищив 38 трильйонів доларів, а грошова маса — 22,4 трильйона. Це свідчить про те, що довіра до долара потребує додаткових механізмів підтримки. Саме тут стабільні монети відіграють роль “акумулятора” і “розподільчого рівня”: вони забезпечують додатковий канал для задоволення попиту на долар, що раніше був обмежений банками.

Їхній масштаб і резерви, що купують короткострокові американські облігації, вже починають знижувати короткострокові ставки і впливати на цінову структуру долара. Це означає, що стабільні монети не зменшують роль долара, а трансформують її, створюючи нову динаміку.

У довгостроковій перспективі, стабільні монети стануть не заміною долара, а його доповненням — каналом для збереження і розподілу долара у світі, особливо у періоди зниження ставок і зростання боргів.

Отже, у 2026 році стабільні монети ймовірно не стануть “загрозою” для долара, а навпаки — його новим “запасним” і “розподільчим” рівнем, що дозволить зберегти функціональність і стабільність системи.

Загалом, долар залишатиметься головною валютою, але його використання і структура змінюватимуться. Стейблкоїни — це не просто інструмент, а новий канал і механізм, що формує майбутнє долара і глобальної фінансової системи.

**Джерела:** - BIS, [https://www.bis.org/publ/work1270.htm](https://www.bis.org/publ/work1270.htm) - Federal Reserve Bank of New York, [https://libertystreeteconomics.newyorkfed.org/2025/04/stablecoins-and-crypto-shocks-an-update](https://libertystreeteconomics.newyorkfed.org/2025/04/stablecoins-and-crypto-shocks-an-update) - arXiv, [https://arxiv.org/abs/2505.12413](https://arxiv.org/abs/2505.12413) - FiscalData, [https://fiscaldata.treasury.gov/datasets/historical-debt-outstanding/historical-debt-outstanding](https://fiscaldata.treasury.gov/datasets/historical-debt-outstanding/historical-debt-outstanding) - Federal Reserve, [https://www.federalreserve.gov/econres/notes/feds-notes/in-the-shadow-of-bank-run-lessons-from-the-silicon-valley-bank-failure-and-its-impact-on-stablecoins-20251217.html](https://www.federalreserve.gov/econres/notes/feds-notes/in-the-shadow-of-bank-run-lessons-from-the-silicon-valley-bank-failure-and-its-impact-on-stablecoins-20251217)
[Gate 研究院](https://www.gate.com/learn/category/research) — це комплексна платформа для досліджень у галузі блокчейну та криптовалют, що пропонує глибокий аналіз, огляди, прогнози та макроекономічні дослідження.

Застереження Інвестиції у криптовалюти пов’язані з високими ризиками. Перед будь-якими інвестиційними рішеннями рекомендується самостійно досліджувати активи та розуміти їхні особливості. Gate не несе відповідальності за будь-які збитки або шкоду, спричинені такими рішеннями.