Коли ми помиляємося, наша совість болить, і ми з страху самі себе з'їдаємо. Навіть невелика помилка накладає на нас весь тягар морального тиску. Однак деякі явно крадуть мільйони, порушують права, але нічого не трапляється. Потім стає ще цікавіше: ми ставимо собі питання.

Чи справді справедливість вибіркова?

Або ж ми також обмануті чесністю і є ідеалістами? Чи однакові правила та етичні стандарти в криптоіндустрії для всіх? Чому між великими гравцями та малими учасниками така різниця? Чи дійсно система базується на меритократії, чи це просто гра? Ці питання досі чекають відповіді.