Фелікс, PANews
Голова Національного банку Казахстану Тимур Сулейманов 6 березня заявив, що центральний банк планує використати частину золотовалютних резервів для інвестицій у сферу криптоактивів, сума яких може досягти 350 мільйонів доларів.
Хоча наразі не розкрито конкретний перелік активів та графік інвестицій, за словами заступника голови Національного банку Казахстану Алії Молдабекової, інвестиції розпочнуться у квітні-травні.
Хоча заяви про купівлю звучать гучно, Казахстан проявляє обережність щодо планів щодо криптоактивів у своїх державних резервах.
Враховуючи лише запуск, процес тривав півроку. Ще в липні минулого року голова Національного банку Тимур Сулейманов зазначив, що розглядає можливість інвестування частини валютних резервів і державних фондів у криптоактиви, підкреслюючи, що це складне питання, яке потребує обережності, оскільки такі активи, хоча й можуть приносити високий дохід, мають високу волатильність.
Лише у січні цього року Сулейманов повідомив, що було виділено 350 мільйонів доларів початкового капіталу для цього спеціального фонду. Ці кошти будуть використані з частини валютних і золотовалютних резервів.
Крім того, інвестиційний підхід є досить диверсифікованим. У ході брифінгу з питань процентних ставок Сулейманов зазначив: «Ми зараз розробляємо список інвестицій, у який входять не лише самі криптовалюти, а й акції високотехнологічних компаній, пов’язаних із криптоіндустрією та цифровими фінансовими активами, індексні фонди та інші інструменти з подібною динамікою».
Заступник голови Алія Молдабекова підкреслила: «Ми не прагнемо здійснювати масштабні інвестиції у криптовалюти. Зараз ми відбираємо компанії, що займаються цифровими активами, наприклад, ті, що беруть участь у створенні інфраструктури для криптовалют. Ми проводимо їх відбір».
Також у масштабах видно обережний підхід: 350 мільйонів доларів становлять лише 0,5% від загальних резервів країни. Станом на 1 лютого золотовалютні резерви Казахстану становили 69,4 мільярда доларів, а активи державного фонду — 65,23 мільярда доларів.
Варто зазначити, що не всі криптоактиви у резервах походять із покупок; частина походить із конфіскацій.
У січні цього року департамент інвестицій Національного банку Казахстану (NIC) оголосив про намір використати конфісковану криптовалюту, а також валютні та золотовалютні резерви, для зміцнення державного криптофонду.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв повідомив, що правоохоронні органи під час операцій із «очищення нелегальних майнингових ферми» закрили 130 нелегальних бірж і вилучили активів на суму понад 5 мільйонів доларів. Вилучені криптоактиви, зокрема біткоїни, більше не будуть використовуватися лише як докази, а будуть повністю включені до державного криптофонду.
За даними Bitcoin Treasuries, у рейтингу країн за обсягом криптовалютних резервів (включно з конфіскованими активами) Казахстан посідає восьме місце, маючи 3544 біткоїни.

Рейтинг урядів і країн за кількістю біткоїнів
У січні цього року Казахстан послабив регулювання криптовалют, офіційно визнавши цифрові фінансові активи (DFA) новою категорією активів, дозволивши їх обіг у межах країни, створювати та ліцензувати криптовалютні біржі. Крім того, Національний банк розробить список дозволених для обігу криптовалют і запровадить певні обмеження щодо торгівлі ними.
На тлі нинішнього медвежого ринку криптовалют Казахстан інвестує до 350 мільйонів доларів із резервів у криптоактиви, що не лише свідчить про подальше визнання криптовалют державою, а й частково підтримує ринок. Про подальше розподілення коштів PANews буде інформуватися.