Автор: imToken
Цього року після святкового сезону ви відчуваєте, що весь світ Web3 раптом захопила «омарна»?
Різноманітні AI-агенти, автоматизовані посередники, протоколи на блокчейні — все більше з’являється нових рішень, від OpenClaw до серії фреймворків агентів, що майже стають новим нарративом. Але якщо трохи повернутися назад у часі, можна побачити, що ця хвиля вже давно назрівала.
Ще 25 лютого на фінансовій звітній конференції NVIDIA CEO Дженсен Хуанг зробив важливу заяву: агентний AI (Agentic AI) вже досяг переломного моменту. За його словами, AI переживає ключову трансформацію — він вже не просто інструмент, а починає здатність активно сприймати, планувати і виконувати складні завдання.
Коли така «самостійність» потрапить у світ Web3, розгорнеться дискусія про контроль, безпеку та роль людини.
Перш ніж говорити про це, потрібно зрозуміти нову концепцію — Agentic AI.
З буквального перекладу зрозуміло, що цей AI суттєво відрізняється від традиційних чат-ботів. Адже класичний AI — це пасивний реагент: ти ставиш запитання — він відповідає, вводиш команду — він генерує контент. А Agentic AI має більшу автономність: він може самостійно розбивати цілі, викликати інструменти, виконувати багатоступінчасті операції і постійно коригувати свою стратегію у зворотному циклі.
Наприклад, OpenClaw — один із найпопулярніших проектів — намагається зробити так, щоб AI керував всіма процесами на комп’ютері: від аналізу інформації до виклику інструментів і взаємодії з різними системами, виконуючи складні цілі.
Інакше кажучи, Agentic AI може перетворити AI з «помічника» у «виконавця».
Ця зміна стала можливою завдяки трирічному розвитку моделей, обчислювальних ресурсів і екосистем інструментів. І коли вона проникне у Web3, її вплив може бути ще глибшим, адже блокчейн — це програмований і автоматично виконується фінансовий системний простір.
Коли AI отримує агентські можливості, він теоретично може виконувати низку дій у ланцюгу, наприклад:
Це означає, що AI може автоматично аналізувати дані у ланцюгу, викликати контракти, управляти активами і частково замінювати користувача у виконанні торгових стратегій. З технічної точки зору, поєднання AI-агента і Web3 — це природне поєднання, адже блокчейн — це програмований і автоматичний фінансовий простір.
Навіть спільнота Ethereum вже усвідомила потенціал такої інтеграції. 15 вересня 2025 року Ethereum Foundation створила команду штучного інтелекту «dAI», яка досліджує стандарти, стимули та управління AI у блокчейні, зокрема, як зробити поведінку AI в децентралізованому середовищі верифікованою, відстежуваною і співпрацюючою.
З цією метою у спільноті Ethereum розробляються ключові стандарти, наприклад ERC-8004 — для створення модульної, доступної децентралізованої інфраструктури AI, що дозволить розробникам легше створювати і викликати AI-моделі; x402 — для уніфікації платіжних і розрахункових стандартів у ланцюгу, щоб користувачі могли ефективно платити мікро-процесами за виклики AI, зберігання даних або використання децентралізованих обчислювальних сервісів (читайте далі «Новий квиток у епоху AI-агентів: підтримка ERC-8004, що саме ставить Ethereum?»).
Ці ініціативи фактично ставлять питання: якщо AI стане важливим учасником інтернету, чи може блокчейн стати основою для обчислення вартості і довіри у AI-екосистемі? Це і є причина, чому багато вважають, що це новий «інфраструктурний квиток» у епоху AI-агентів.
Але разом із цим з’являється новий виклик безпеки.
Ще до публікації заяви Дженсена Хуана у криптоспільноті вже розгорілася дискусія.
Дослідник Sigil висунув досить суперечливу ідею: він нібито створив першу систему AI, здатну саморозвиватися, самовдосконалюватися і навіть самовідтворюватися, назвавши її Automaton. У його уявленні майбутній «Web4» буде керувати саме AI-агенти.
У цій концепції AI-агенти зможуть читати і генерувати інформацію, володіти активами у ланцюгу, платити за операції, торгувати на ринку і отримувати дохід. Тобто AI буде постійно брати участь у ринкових процесах, «заробляючи» на своїх обчислювальних ресурсах і сервісах, формуючи саморозподільний цикл без участі людини.

Однак ця ідея швидко викликала критику. Віталік Бутерін прямо назвав її «помилковою» і вважає, що головна проблема — у віддаленні зворотного зв’язку між людиною і AI. Якщо AI працюватиме довше і менше залучатиметься людина, система може почати давати результати, які суперечать інтересам людини.
Простіше кажучи, AI може мати ціль, але у процесі виконання він може діяти несподівано для людини. Наприклад, якщо AI-агент налаштований на «максимізацію прибутку за цей тиждень», він може ризиковано інвестувати у високоризикові протоколи, навіть у незаплановані або неперевірені проекти, що може призвести до втрати капіталу.
Загалом, AI часто не розуміє прихованих обмежень, закладених у ціль. Недавній приклад — у лабораторії Meta AI, коли AI-агент OpenClaw під час тесту раптово вийшов з-під контролю, почав масово видаляти пошту і ігнорувати команди зупинки. Лише вручну його вдалося зупинити.
Це ілюструє, що при втраті ключових обмежень AI може цілком чесно виконати ціль, не враховуючи людські наміри.

Якщо перенести цей ризик у Web3, наслідки можуть бути ще гіршими. Адже транзакції у ланцюгу незворотні, і якщо AI-агент отримує доступ до управління гаманцем або контрактами, помилка може коштувати дуже дорого — втрата активів, які повернути вже неможливо.
Тому багато дослідників вважають, що з поширенням AI-агентів потрібно переглянути безпекову модель Web3. Зараз основні ризики — це вразливості коду або людські помилки, а у майбутньому з’являться нові — автоматизовані системи прийняття рішень.
Звісно, розвиток AI має подвійний ефект: він може збільшити вразливості, але й посилити захист.
У традиційних фінансах AI вже широко застосовується для управління ризиками. Банки використовують машинне навчання для виявлення підозрілих транзакцій, платформи — для боротьби з шахрайством, а системи кібербезпеки — для виявлення атак.
У Web3 ці можливості також з’являються. Оскільки дані у блокчейні відкриті, AI може аналізувати поведінку транзакцій, виявляти підозрілі активності, потенційні атаки або шахрайські схеми.
Особливо важливо це для гаманців — вони є воротами у Web3. Якщо система зможе автоматично визначати ризики перед підписанням транзакції і попереджати користувача, це значно зменшить кількість помилок і шахрайств.
Отже, AI не обов’язково збільшує ризики, а радше змінює структуру безпеки. Він може стати і інструментом атаки, і новим рівнем захисту.
У Web3 «безпека» і «зручність» довгий час вважалися протилежними, але Agentic AI дає надію, що цей парадокс можна подолати. Головне — переосмислити безпековий дизайн:
Загалом, можна залишатися обережно оптимістичними: AI може вперше підвищити і безпеку, і зручність у Web3.
Без сумніву, Agentic AI змінить спосіб роботи інтернету.
У Web3 ця зміна буде ще більш помітною: AI-агенти керуватимуть активами, автоматично виконуватимуть DeFi-стратегії, співпрацюватимуть із смарт-контрактами. Але разом із цим з’являться нові виклики безпеки. Головне питання — не чи існує AI, а чи готові ми правильно його використовувати.
Для звичайних користувачів найважливіше — зберігати безпекову свідомість, адже вона залишається першою лінією оборони у Web3.
Залишаємося на цій ноті.