
SAFT, або Simple Agreement for Future Tokens (простий договір на майбутні токени), — це договірна модель, яку криптопроєкти використовують для залучення капіталу на ранніх етапах. Інвестори надають кошти наперед, а проєкт передає токени пізніше, коли виконуються визначені умови — зазвичай під час запуску мережі та емісії токенів, тобто під час TGE (Token Generation Event).
На відміну від інвестицій у капітал, SAFT надає права на майбутні токени, а не на частку в компанії. Його здебільшого застосовують у приватних раундах залучення коштів, де умови договору визначають ціну токена чи знижки, строки передачі, графіки вестингу та механізми розблокування. Фактично інвестори резервують право на майбутні токени і отримують їх траншами у міру досягнення проєктом визначених етапів.
SAFT розробили для вирішення регуляторних і операційних складнощів, пов’язаних із раннім фандрейзингом через ICO. Відокремлення залучення коштів від передачі токенів і встановлення чітких умов та комплаєнс-рамок забезпечує більш структурований підхід. Модель SAFT створили у 2017 році юристи та команди проєктів для кращої відповідності законодавству щодо цінних паперів і зниження ризиків продажу неповних токенів напряму публіці.
У США регулятори застосовують “Howey Test” (тест Гові) для визначення статусу пропозиції як цінного паперу. SAFT зазвичай продають через приватні розміщення акредитованим інвесторам, що мінімізує комплаєнс-ризики, пов’язані з публічними пропозиціями. Проєкти використовують SAFT для прив’язки передачі токенів до етапів розробки та графіків вестингу, зменшуючи ринкові й безпекові ризики передчасного обігу. Станом на 2024 рік глобальне регулювання уніфікується: у ЄС впроваджується поетапне регулювання випуску токенів і розкриття інформації згідно з MiCA.
Стандартний процес SAFT включає підписання договору, переказ коштів, розробку проєкту й подальшу передачу токенів після досягнення тригерних умов. Найпоширеніший тригер — це TGE, коли запускається основна мережа або токен-контракт і починається розподіл токенів.
Важливою частиною є процедури комплаєнсу, зокрема KYC (ідентифікація клієнта) і AML (протидія відмиванню коштів) для інвесторів, а також підписання документів приватного розміщення. Передача токенів часто відбувається за графіком вестингу, а не одразу — наприклад, “cliff period” (початковий період очікування) тривалістю шість місяців, після чого щомісячне лінійне розблокування протягом 18 місяців.
Якщо проєкт затримується або не виконує етапи, договір передбачає механізми вирішення — перенесення передачі, перегляд графіків або, у виняткових випадках, розірвання й перегляд умов. Оскільки умови можуть суттєво відрізнятися між проєктами, ретельна перевірка (due diligence) є обов’язковою перед підписанням SAFT.
Основні положення SAFT зазвичай охоплюють: суму інвестицій; ціну токена або знижку; умови передачі (наприклад, TGE); графіки вестингу та розблокування; застосовуване право та механізми вирішення спорів; обмеження на передачу; вимоги до розкриття інформації й звітності.
Головна різниця між SAFT і SAFE полягає в предметі передачі. SAFE (Simple Agreement for Future Equity) надає інвесторам право на майбутню частку у власному капіталі або пов’язані права, що зазвичай активується під час наступних раундів фінансування чи подій ліквідності; SAFT передбачає передачу майбутніх токенів на TGE згідно з визначеними умовами.
SAFE базується на традиційному венчурному фінансуванні, фокусується на лімітах оцінки, знижках і конвертації у капітал; SAFT зосереджений на ціноутворенні токенів чи знижках, графіках вестингу й умовах запуску мережі. Обидва договори можуть співіснувати в одному проєкті — SAFE для корпоративних операцій, SAFT для токеноміки, але кожен надає окремі права та містить окремі ризики.
Більшість SAFT доступні лише кваліфікованим інвесторам, які мають відповідати вимогам щодо статусу та пройти перевірки на відповідність. Роздрібні користувачі зазвичай не мають прямого доступу до приватних раундів, але можуть відстежувати публічні продажі чи лістинги для участі.
Крок 1: Перевірити кваліфікацію інвестора. У деяких юрисдикціях потрібні підтвердження доходу/активів чи інституційний статус для доступу до приватних розміщень.
Крок 2: Пройти KYC/AML. Надати документи, що посвідчують особу, і підтвердження джерела коштів для перевірки.
Крок 3: Ознайомитися з умовами договору. Звернути увагу на ціну токена/знижки, графіки вестингу/розблокування, тригери передачі, застосовуване право і положення про вирішення спорів.
Крок 4: Підготувати фінансування й кастодіальні рішення. Уточнити валюту платежу (фіат чи стейблкоїн), процес розрахунків і зберігання для зниження операційних ризиків.
Крок 5: Відстежувати етапи й TGE. Слідкувати за офіційними каналами проєкту, отримувати токени на TGE згідно з умовами договору та керувати подальшими розблокуваннями.
На практиці роздрібні користувачі можуть стежити за публічними продажами чи лістингами на біржах для прозорого доступу до інформації про приватні раунди й графіки розблокування. Наприклад, сторінка Gate Startup розкриває алокацію токенів, публічну ціну продажу й умови вестингу — це дозволяє порівняти умови приватних раундів із ринковими очікуваннями.
SAFT має відповідати законодавству про цінні папери й протидію відмиванню коштів у відповідній юрисдикції. У США поширені шляхи — це Reg D (виняток для приватного розміщення для акредитованих інвесторів) і Reg S (офшорні пропозиції), обидва вимагають перевірки KYC/AML для інвесторів.
У ЄС з 2024 року поетапно впроваджується MiCA із чіткими вимогами до випуску токенів, whitepaper і розкриття інформації. Інші регіони також вдосконалюють свої правила. Важливо: використання SAFT не означає автоматичного виключення токенів із категорії цінних паперів — остаточне рішення залежить від функціоналу токена, способу емісії й практичного застосування.
Як командам проєктів, так і інвесторам слід консультуватися з юристами для вибору стратегії дотримання, зберігати матеріали для розкриття інформації й організовувати звітність для мінімізації юридичних та операційних ризиків.
Ціноутворення SAFT часто орієнтується на FDV (Fully Diluted Valuation) або ціну публічного продажу для балансування ризику й вигоди через знижки та умови вестингу. FDV означає загальну вартість, якщо всі токени перебувають в обігу — розраховується як ціна токена, помножена на загальну емісію.
Приклад: у проєкта 1 мільярд токенів, публічна ціна продажу — $0,0625 за токен. Пропозиція приватного SAFT — знижка 20% ($0,05 за токен) із графіком вестингу на 24 місяці: cliff 6 місяців, далі щомісячне розблокування протягом 18 місяців. Якщо після TGE ринкова ціна впаде нижче $0,05 при довгому вестингу, прибутковість може бути низькою; якщо ціна перевищить публічну, а проєкт зростає, довгий вестинг допомагає розподілити тиск продажу.
Публічне розкриття на біржах (наприклад, Gate Startup) дає інформацію про алокацію токенів і графіки розблокування. Оцінка знижок у поєднанні з механізмами розблокування дає повніше уявлення, ніж проста ціна.
Основні ризики SAFT: регуляторна невизначеність; затримка або невиконання передачі; волатильність ринкової ціни; контрагентські й операційні ризики; обмежена ліквідність; різна податкова кваліфікація.
SAFT — це поширена модель договору для раннього залучення коштів у криптосфері, яка дозволяє “залучити зараз, передати токени пізніше”. На відміну від SAFE (який дає права на частку), SAFT передбачає передачу токенів після виконання умов, наприклад, TGE. Процес зазвичай включає перевірку статусу інвестора, підписання договору з KYC/AML, очікування TGE та отримання токенів за графіком вестингу. Ціноутворення часто прив’язане до публічної ціни або FDV із знижками; основні ризики — це регуляторний комплаєнс, невизначеність передачі, ринкова динаміка й ліквідність. Роздрібні інвестори, які не можуть брати участь у приватних раундах, можуть відстежувати публічні продажі на майданчиках на кшталт Gate для прозорої інформації про графіки розблокування — це допомагає оцінити співвідношення ризик/прибуток перед участю.
SAFT (Simple Agreement for Future Tokens) і SAFE (Simple Agreement for Future Equity) — це інструменти залучення фінансування, але SAFT орієнтований на криптопроєкти (передбачає передачу майбутніх токенів), тоді як SAFE використовується для стартапів, які залучають інвестиції в капітал. Договори SAFT містять конкретні умови щодо розподілу токенів і графіків розблокування; SAFE більш гнучкий і простий. Вибір залежить від того, чи планує ваш проєкт випуск токенів.
Час передачі токенів визначає SAFT-договір — зазвичай після офіційного лістингу токенів проєкту на біржах. Стандартний порядок: купівля SAFT → завершення фандрейзингу → емісія токенів → автоматична конвертація за умовами договору. Терміни різняться між проєктами; важливо перевіряти розділ “передача токенів” у вашій угоді.
Більшість SAFT-раундів мають суворі вимоги до статусу інвестора — доступні лише акредитованим інвесторам (інституціям або особам із великим капіталом); участь роздрібних користувачів рідкісна. Навіть якщо доступ відкритий, KYC обов’язковий, а в окремих юрисдикціях — комплаєнс із місцевим законодавством про цінні папери. Використовуйте платформи на кшталт Gate для актуальної інформації про політику залучення коштів і уникайте нелегальних каналів.
Ключові ризики: (1) невдача проєкту — команда може не виконати зобов’язання після залучення коштів і не передати токени; (2) знецінення токенів — навіть після отримання токенів їхня ціна може впасти й призвести до збитків; (3) регуляторні ризики — у деяких країнах SAFT-фандрейзинг заборонено. Завжди перевіряйте команду, прозорість умов фандрейзингу й оцінюйте свою готовність до ризику перед інвестуванням.
Зазвичай ні — більшість SAFT містить “lockup periods” (періоди блокування), які зобов’язують власників чекати перед торгівлею (зазвичай 3–12 місяців). Це стабілізує ціну, запобігаючи масовим продажам від ранніх інвесторів. Завжди перевіряйте тривалість блокування перед інвестуванням — це важливий фактор для прийняття рішення.


