

У новій публікації Артур Гейс подає детальний аналіз поточної фіскальної ситуації за президентства Дональда Трампа. Гейс зазначає, що ймовірність покриття федерального дефіциту через зниження податків залишається мінімальною. Основою такого висновку є те, що податкові скорочення 2017 року, які стали ключовою політичною перемогою Республіканської партії, вже були продовжені цією ж партією. Це свідчить про політичний пріоритет збереження нижчих податкових ставок, а не використання податків для вирішення зростаючого дефіциту.
Міністерство фінансів США послідовно залучає кредити для покриття дефіциту федерального бюджету, і така тенденція, ймовірно, триватиме. Подібна стратегія позичання відображає підхід уряду до виконання фіскальних зобов’язань із збереженням нинішнього рівня видатків. Домінування боргового фінансування, а не підвищення податкових надходжень, стало основою сучасної фіскальної політики, особливо для адміністрацій, що роблять ставку на економічне зростання завдяки нижчим податкам.
Постійна репо-програма (SRF) є ключовим механізмом Федеральної резервної системи для управління ліквідністю у фінансовій системі. Вона дозволяє банкам та фінансовим установам залучати кошти у Федерального резерву під заставу, переважно у вигляді казначейських цінних паперів США. SRF виступає постійною страховою лінією, забезпечуючи фінансовим установам надійний доступ до короткострокового фінансування за потреби.
Значення SRF полягає в її ролі інструменту управління ліквідністю. Прийняття казначейських паперів як застави створює прямий зв’язок між державним боргом і грошовою масою. Фінансові інститути можуть використовувати свої портфелі казначейських паперів для отримання миттєвої ліквідності, що підтримує стабільність всієї фінансової системи. Цей механізм стає особливо важливим під час ринкових потрясінь або обмеження традиційних джерел фінансування.
Поточна стратегія Міністерства фінансів США полягає у проведенні аукціонів облігацій для залучення коштів на державні потреби. Цей процес суттєво впливає на рівень доларової ліквідності у фінансовій системі. Коли Міністерство фінансів залучає кошти через аукціони облігацій, це фактично вилучає ліквідність із ринку, оскільки інвестори купують папери на наявні долари. Таке вилучення має негативний ефект для доларової ліквідності, адже кошти тимчасово вилучаються з обігу і потрапляють до уряду.
Водночас виникає парадоксальна ситуація: Міністерство фінансів ще не витратило запозичені кошти. Це означає, що борг знижує ліквідність, а невитрачені кошти потенційно можуть знову її підвищити. Як тільки уряд починає використовувати позичені кошти, вони повертаються в економіку, створюючи позитивний ефект для ліквідності. Тимчасовий розрив між моментом запозичення і витратами формує коливання ринкової ліквідності, що може суттєво впливати на різні класи активів.
Вилучення ліквідності через запозичення Міністерства фінансів США визначають як один із головних чинників поточного "bearish sentiment" (песимістичних очікувань) на ринку криптовалют. Зниження доларової ліквідності через аукціони облігацій скорочує обсяг капіталу для інвестицій у ризикові активи, зокрема криптовалюти. Це обмеження створює тиск на зниження цін криптоактивів, оскільки інвестори мають менше доларів для вкладень у ці ринки.
Аналіз Артура Гейса доводить, що розуміння таких макроекономічних процесів є принциповим для інвесторів та трейдерів крипторинку. Взаємозв’язок між урядовим запозиченням, політикою Федерального резерву та динамікою крипторинку демонструє вплив традиційних фінансових механізмів на цифрові активи. Поки Міністерство фінансів продовжує залучати кошти і змінює графік витрат, ці чинники залишатимуться ключовими для тенденцій ринку криптовалют у короткостроковій перспективі. Інвесторам слід ретельно відстежувати розклади випуску облігацій і заяви Федерального резерву, щоб прогнозувати можливі зміни ліквідності, які впливають на оцінку криптоактивів.
SRF — це структура, що стандартизує механізми розподілу винагород за стейкінг у блокчейн-мережах. Вона оптимізує стимули для валідаторів, забезпечує справедливу участь і підтримує безпеку мережі, регулюючи розподіл винагород відповідно до розміру й тривалості стейкінгу. Це підвищує стійкість протоколу.
Implicit Quantitative Easing означає непряме монетарне стимулювання через купівлю активів і вливання ліквідності. Це збільшує грошову масу й підштовхує інвесторів до пошуку вищої дохідності, зокрема у криптовалютах. Зазвичай це зміцнює позиції криптоактивів, коли традиційна прибутковість знижується й зростає готовність до ризику.
Артур Гейс вважає, що implicit QE збільшує грошову масу й ліквідність, спрямовуючи інвесторів до альтернативних активів, таких як Bitcoin і криптовалюти, як засобів захисту від інфляції. Таке монетарне розширення знецінює традиційні валюти, роблячи крипто більш привабливим для збереження капіталу й диверсифікації портфеля.
Traditional QE — це пряме придбання урядових облігацій та активів. Implicit QE діє опосередковано через ринкові механізми та очікування, впливаючи на ліквідність без явних великих закупівель активів. Відтак, він є менш видимим, але настільки ж ефективним для розширення грошової маси.
За словами Артура Гейса, інвесторам варто розміщувати кошти у тверді активи й Bitcoin як захист від implicit QE. Він рекомендує готуватись до інфляції та девальвації валюти, інвестуючи в альтернативні активи замість традиційних ринків.
SRF (Special Rates Facility) та implicit QE — це взаємопов’язані монетарні інструменти. SRF забезпечує екстрену ліквідність для стабілізації фінансових систем, implicit QE розширює грошову масу через купівлю активів. Разом вони дозволяють центральним банкам вливати ліквідність і підтримувати ціни активів під час криз, створюючи синхронізований ефект монетарного стимулювання.











